Дізелпавер. Дорожні замальовки.

Колись, як я ще навчався, один з викладачів мого закладу Бучко Р. дав усім завдання малювати шаржики. Спочатку було важко себе до цього призвичаїти. Ну це ж треба було їх (позерів) десь находити, я їх найшов у дизелі ).

Маршрути були різні, переважно: Львів—Володимир-Волинський, Львів—Луцьк (самий довготривалий, доречі). А персонажів там як ніде, кумедних, виразних багацько. І тому я навмисне їздив додому і в гості дизельком, творчий розвиток і + економія проїзду.

Так що, дєрзайте, це ще й весело.



( мої "жертви" )

Також можете переглянути:
Дізелпавер. Бонус. Цигани.

Гламурним сучкам присвячується

Анекдот

* * * * * * * * * * * *

Авіакатастрофа. Літак впав на безлюдний острів. Коли прилетіли рятівники, то з жахом зауважили єдиного залишившогося в живих чоловіка, котрий сидів під пальмою та обгризав кістку. За його спиною біліла гора людських кісток…
— Я вас розумію, ви в шоці і, мабуть, ненавидите мене за те, що я зробив. Але ж я мусив боротися за своє життя! Мені треба було вижити на цьому острові зовсім одному!
Командир рятівників, приходячи до тями від побаченого:
— Я, звичайно, розумію — заради життя людина здатна на все… Але ж, літак розбився лишень вчора!…

* * * * * * * * * * * *

Ну, вміють ж люди

Анекдот

* * * * * * * * * * * *

— Паш, слухай, у тебе ж прізвище Чорний?
— Ну так.
— Назви сина Плащем. Прикинь, у школі: "Чорний Плащ, до дошки!"

* * * * * * * * * * * *