Переїхати митницю в Устилузі не реально

Навіть не переїхати, а в'їхати, хоча б.
Прикордонники на стільки охуїли, що вже вигадують історії, ніби  з польського боку проблеми з програмним забезпеченням.

Тим самим створюючи штучні черги.
Сьогодні я простояв у черзі до митниці понад 7 годин, проїхавши при цьому метрів 200.

Для чого це все робиться, а для того, що їм вигідніше запускати в браму людей без черги, за відповідну плату.
Плата становить мінімум 100 гривень, це лише за те, що ти заїдеш в митницю без черги.

За кордон я так і не виїхав, плюнувши на це все свавілля, цікаво доки це все буде продовжуватися?

Ось так і живемо.



• Доречі, на сайті польської митниці можна переглянути онлайн, яка ситуація з чергами.
  Шкода, що з нашого боку не роблять таких речей.

Старий добрий ВВ

З цієї пісні все почалося, був ще геть малий і у селі почув, як один брат наспівував: "Весна, весна…", ну і до мене прицепилося.

Інший старший брат музикант почув мої наспівування і, коли мама купувала наступну попсову касету на ринку
(тоді якраз почалася з касетами двіжуха), порадив їй купити для мене касету ВВ.

Після цієї події, багато, що змінилося в кращу сторону.

"БЕZ ОБМЕЖЕНЬ - Буду з тобою (прем'єра кліпу 2018)" (Watch on YouTube)

Анекдот

* * * * * * * * * * * *

— Чому донорство сперми дорожче, ніж донорство крові?
— Тому що це ручна робота.

* * * * * * * * * * * *

Анекдот

* * * * * * * * * * * *

Львів, березень місяць… Замовив таксі, заплатив, доштовхав до дому.

* * * * * * * * * * * *

Мініатюрчик у Володимирі

2006. 04. 30. — м. Володимир-Волинський.

(no subject)

* * * * * * * * * * * *

Листування на сайті знайомств:
— Привіт, який у тебе зріст?
— 145.
— Ти моя маленька принцеса, а вага?
— Вага ще менше — 120.

* * * * * * * * * * * *

Трохи позитивчику на ніч

Originally posted by uanationalist at Гіфка на мільйон

Анекдот

* * * * * * * * * * * *

По місту йде генерал з донькою. Назустріч лейтенант, відкозиряв, пішов далі.
Донька запитує:
— Тато, а хто це?
— Лейтенант,  — поблажливо відповідає батько. Йдуть далі, назустріч капітан, теж козирнув.
— А це хто?
— Капітан.
Далі йдуть, зустрічають полковника, обмінялися привітаннями.
— Ну а це?
— Це, дочко, полковник, — вже шанобливо каже генерал.
Через деякий час назустріч йде єфрейтор. П'яний, форма розстебнута, ремінь висить… Пройшов повз, навіть не звернув уваги.
— А це хто?!
— Єфрейтор… — відповідає шокований генерал.
— Треба ж! Такий молодий, а вже єфрейтор…

* * * * * * * * * * * *