Нюрнберг, частина 3
Погода не льотна. Тому можна нарешті добити свій маленький звіт про подорож до Німеччини.

Дещо з раніше опублікованого можете переглянути тут:
Нюрнберг, частина 1. (ексклюзивний мотик)
Нюрнберг, частина 2. (трохи ретро тачок)
Погода наче у Львові.


Скажу так, пішки там практично ніхто не ходить. І мабуть, буде досить дивно, коли ви пішки йтимете по місту (не центр).
Переважно кожен має власне авто, адже ціни дуже смішні на їхні зарплати.
Хоча є досить багато таких людей, які курсують по місту на велосипедах.
Для цього виду транспорту у них все передбачено та продумано. Велодоріжки, велопарковки, велопарки і світлофори, все кайфово.
Перші дні ніяк не міг призвичаїтись до велодоріжок, адже вони переплітаються з пішохідними, хоча і відрізняються іноді за фактурою, іноді за кольором.
Велосипедисти все дзеленькали, але призупинялися, як десь завтикував. Там поважають один одного учасники руху.
В основоному світлофори пішохідні та вело поєднані. Але вирішеня не найкраще, по формі смішно виглядає (здалека як пісюк).




Цікавий спосіб не дати обірвати світлофор хуліганам.

Так виглядає велопарковка біля вокзалу.

Дуже сподобалася ось ця парковка спіралькою, досить стильно, як на мене.

Є й такі, типу "куча мала".

Є такі, що вже ніхто на них не їздить. У них теж запчастини тирять.


Якщо велопарковка відсутня, лишають ось так під будівлею, головне замочок не забути накинути.

Звісно ж у Нюріку теж можна взяти ровер на прокат, як загалом і у всіх "цивілізованих" європейських містах.
Про саму систему толком не розповім, так як не мав на то часу, та і не думав я тоді, що писатиму про це.

Ще у них класні трамваї.


На кожній автобусній зупинці є така схема руху транспорту. Все зрозуміло. Дуже зручно.

Зустрічається на вулицях і радянський автопром.

Архітектура різноманітна, от кольору до вибору.

Ось такий крутий фасад, напевно, якоїсь релігійної установи. Схожого такого ніколи не зустрічав. Файно.

Будинки симпатичні.

Такий забор типу шумоізоляційний, щось на зразок тих, що на автобамі, дорога відділена від пішохідної зони.

Костел. "Будильник" працюючий.

Ця споруда взагалі з Освенцимом асоціювалася.

Ось така у них телевежа.

Трапляються такі масштабні речі на фасадах будинків.

Стара реклама пивка, а шрифти…

Люди там стараються економити, таких сонячних батарей досить багато зустрічається.


Зустрічаються біля власних будинків усілякі кумедні поштові скриньки.

Такими штуками прикрашають газони з деревами біля подвірь. Симпатично.

Багато різноманітних заборонних та попереджальних табличок та знаків.
Цей попереджає, походу, про те що при поклейці реклами — розстріл. І ніхто нічого не клеїть.
Ось цьому нам потрібно у них вчитись.


Тут працює евакуатор.

Найбільше мене заперли таблички з песиками, трапляються вони тут, ну дуже різноманітні :)


Так у них виглядає знак "Увага, діти!".


На кожному перехресті є вказівники вулиць, що є дуже зручно.

Ось так освітлюється в них підземний перехід в одному з захаращених районів, ну і ще плюс ескалатор. Прусутні у таких переходах і туалети, безкоштовні.
Скажете у нас теж вони там є )) але це я про реальні туалети.

Ще сподобалося те що спорт у них доступний і у вечірній час, стадіони освітлюються, красота.
Нашій владі теж не завадило би сприяти розвитку таких речей. Дійсно, не у всіх виходить раніше приступити до спортивних зайнять.

Дитячих майданчиків теж достатньо.

Смітники під різну склотару. За кольором не сплутаєш.

Такий малюночок на урні зблизька.

А ще у них є така фішка у супермаркетах, що можна скляну і поліетиленову тару здавати, в сеціальний автомат, а він вам видає чек
і на ту суму можна придбати собі щось у супермаркеті. Досить практично.
Смітник для органіки, все наглядно розжовано, виглядає прикольно.

Є такі симпатичні урни. На задньому плані чудові лавочки, такі не зламаєш.

Хлібовозка.

Типова вивіска автохауза.

Місцеві переважно харчуюються у фастфудах: арабський "Дьонер" або китайські ресторанчики. Швидко і не дорого.
З перетравкою такої калорійної їжі справляється тільки Кола.
Доречі у них Кока-кола, як Кока-кола, в Україні продають повне гівно. Різниця реально відчутна.
Я за великою порцією "Дьонера", ціна кажись 10 еврів. Не погана шняга. Поїсти я люблю, але цю порцію ледь добив.

А тут судили німецьких загарбників.


Тепер у них демократія. Так виглядає типовий житель Нюрнберга. В основному араби і негри. Жесть, як на мене. Демократія йопта.


Дещо з раніше опублікованого можете переглянути тут:
Нюрнберг, частина 1. (ексклюзивний мотик)
Нюрнберг, частина 2. (трохи ретро тачок)
Погода наче у Львові.


Скажу так, пішки там практично ніхто не ходить. І мабуть, буде досить дивно, коли ви пішки йтимете по місту (не центр).
Переважно кожен має власне авто, адже ціни дуже смішні на їхні зарплати.
Хоча є досить багато таких людей, які курсують по місту на велосипедах.
Для цього виду транспорту у них все передбачено та продумано. Велодоріжки, велопарковки, велопарки і світлофори, все кайфово.
Перші дні ніяк не міг призвичаїтись до велодоріжок, адже вони переплітаються з пішохідними, хоча і відрізняються іноді за фактурою, іноді за кольором.
Велосипедисти все дзеленькали, але призупинялися, як десь завтикував. Там поважають один одного учасники руху.
В основоному світлофори пішохідні та вело поєднані. Але вирішеня не найкраще, по формі смішно виглядає (здалека як пісюк).




Цікавий спосіб не дати обірвати світлофор хуліганам.

Так виглядає велопарковка біля вокзалу.

Дуже сподобалася ось ця парковка спіралькою, досить стильно, як на мене.

Є й такі, типу "куча мала".

Є такі, що вже ніхто на них не їздить. У них теж запчастини тирять.


Якщо велопарковка відсутня, лишають ось так під будівлею, головне замочок не забути накинути.

Звісно ж у Нюріку теж можна взяти ровер на прокат, як загалом і у всіх "цивілізованих" європейських містах.
Про саму систему толком не розповім, так як не мав на то часу, та і не думав я тоді, що писатиму про це.

Ще у них класні трамваї.


На кожній автобусній зупинці є така схема руху транспорту. Все зрозуміло. Дуже зручно.

Зустрічається на вулицях і радянський автопром.

Архітектура різноманітна, от кольору до вибору.

Ось такий крутий фасад, напевно, якоїсь релігійної установи. Схожого такого ніколи не зустрічав. Файно.

Будинки симпатичні.

Такий забор типу шумоізоляційний, щось на зразок тих, що на автобамі, дорога відділена від пішохідної зони.

Костел. "Будильник" працюючий.

Ця споруда взагалі з Освенцимом асоціювалася.

Ось така у них телевежа.

Трапляються такі масштабні речі на фасадах будинків.

Стара реклама пивка, а шрифти…

Люди там стараються економити, таких сонячних батарей досить багато зустрічається.


Зустрічаються біля власних будинків усілякі кумедні поштові скриньки.

Такими штуками прикрашають газони з деревами біля подвірь. Симпатично.

Багато різноманітних заборонних та попереджальних табличок та знаків.
Цей попереджає, походу, про те що при поклейці реклами — розстріл. І ніхто нічого не клеїть.
Ось цьому нам потрібно у них вчитись.


Тут працює евакуатор.

Найбільше мене заперли таблички з песиками, трапляються вони тут, ну дуже різноманітні :)


Так у них виглядає знак "Увага, діти!".


На кожному перехресті є вказівники вулиць, що є дуже зручно.

Ось так освітлюється в них підземний перехід в одному з захаращених районів, ну і ще плюс ескалатор. Прусутні у таких переходах і туалети, безкоштовні.
Скажете у нас теж вони там є )) але це я про реальні туалети.

Ще сподобалося те що спорт у них доступний і у вечірній час, стадіони освітлюються, красота.
Нашій владі теж не завадило би сприяти розвитку таких речей. Дійсно, не у всіх виходить раніше приступити до спортивних зайнять.

Дитячих майданчиків теж достатньо.

Смітники під різну склотару. За кольором не сплутаєш.

Такий малюночок на урні зблизька.

А ще у них є така фішка у супермаркетах, що можна скляну і поліетиленову тару здавати, в сеціальний автомат, а він вам видає чек
і на ту суму можна придбати собі щось у супермаркеті. Досить практично.
Смітник для органіки, все наглядно розжовано, виглядає прикольно.

Є такі симпатичні урни. На задньому плані чудові лавочки, такі не зламаєш.

Хлібовозка.

Типова вивіска автохауза.

Місцеві переважно харчуюються у фастфудах: арабський "Дьонер" або китайські ресторанчики. Швидко і не дорого.
З перетравкою такої калорійної їжі справляється тільки Кола.
Доречі у них Кока-кола, як Кока-кола, в Україні продають повне гівно. Різниця реально відчутна.
Я за великою порцією "Дьонера", ціна кажись 10 еврів. Не погана шняга. Поїсти я люблю, але цю порцію ледь добив.

А тут судили німецьких загарбників.


Тепер у них демократія. Так виглядає типовий житель Нюрнберга. В основному араби і негри. Жесть, як на мене. Демократія йопта.
