Анекдот

[line_o]

* * * * * * * * * * * *

Перша шлюбна ніч, молодята лежать у ліжку, свічки, романтика, краса.
Раптом:
— Любий, ти знаєш, я ж ще дівчинка і про це ... як його ... шмексе ... сексі нічого не знаю. Розкажи мені, як це?
Чоловік, збуджений таким питанням:
— Звичайно, голубонько моя. Ось дивись, от що у тебе між ніг — це як би тюрма, а що в мене — це як би в'язень. Тепер беремо і садимо в'язня у в'язницю.
Так пройшов перший раз, молодий впав на подушку, задоволений, відпочиває, молода вся збуджена:
— Милий… а мені здається, ув'язнений з в'язниці втік.
— Та? Тоді треба його знову посадити.
Знову, тепер уже в інших позах і т. д. Після чергового разу чоловік обезсилений падає на подушку, важко дихає, з останніх сил тягнеться за сигаретою, раптом чує:
— Милий… милий! Може, мені тільки здається, але ув'язнений знову втік.
Чоловік нервово кричить:
— Твою ж мать, але ж йому не довічне дали!

* * * * * * * * * * * *

Comments

[iskra75.livejournal.com]

який гарний парафраз Декамерона! :)

[line-o.livejournal.com]

:)