![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Житомирська «Полуторка».
May. 17th, 2015 10:30 amПриємною несподіванкою для мене, під час транзиту через Житомир, було надибати пам'ятник ГАЗ-АА. Хоча я їхав рано і ще хотілося спати, сон як рукою зняло, ще б кавовий апарат там поруч :) Сам пам'ятник розташований по вулиці Ватутіна, біля АТП (в інтернеті пишуть, що номер АТП №11855).
То перший пам'ятник автомобілю який я побачив наживо. З тракторами, танками та паровозами якось більше таланило :)
2015.04.05. — м. Житомир.
( отож, порозглядаємо ГАЗ-АА довкола )
То перший пам'ятник автомобілю який я побачив наживо. З тракторами, танками та паровозами якось більше таланило :)
2015.04.05. — м. Житомир.
( отож, порозглядаємо ГАЗ-АА довкола )
На днях я її знову зустрів
Aug. 27th, 2014 11:10 amцю красуню з хромованим оленем, з останньої зустрічі вона майже не змінилася.
2014.08.25. — м. Нововолинськ.
2014.08.25. — м. Нововолинськ.
2014. 06. 15. — с. Селець.
Колись в діда Богдана, бабиного брата, такий був, правда "Молоковоз". Пам'ятаю, як малим поїхав з ним разом на ферму ввечері. Доярка мені налила півлітровий слоїк з тепленьким молоком і сказала, що мусиш випити, щоб був сильним. Назад їдучи бачив червоні ліхтарі в долині — це був аеродром, виглядало гарно та неймовірно. Дід собі жартував :)
А ще на ключах від того ГАЗона був брелок з труною і шкілетиком всередині, він мені дуже подобався, я його постійно клянчив, але він був дідового напарника. Через років 10 я такого знайшов і придбав на кічку в Севастополі, тішився, як малий. Тепер я розумію звідки у мене любов до чорного гумору.
