записи Галицько-Волинського парубка

— Альо, жандармерія на дроті! Шо сі стрясло?

Автор фото anderver.

Музей-скансен «Старе село» — це такий собі мікс історичних періодів та сюжетів різних за характером: тут і стародавні хати,
що розповідають про життя і побут закарпатців; жидівська кнайпа, яка зустрічає відвідувачів з дуже крутим театралізованим дійством-гостиною;
жандармерія, є і комуністичні релікти; «Колочавська вузькоколійка»,
відразу нагадала Кустуріцівські сюжети з «Життя як диво»,
де замість потягів їздили по рейках автомобілі.
Ніби непоєднувані речі, але все це сприймається цілком гармонійно,
хоча і несподівано, ця солянка робить цей музей «живим» та особливим.

(  — Ле хаім!  )

Відразу скажу, тим хто не був ніколи на озері Синевир, щоб його побачити то треба мати трішки духу в легенях і здоров'я в ногах.
Підйом не крутий, але довгий. І приїзджати сюди потрібно не на годину, а як мінімум на кілька днів.

(  Та що я розповідаю, самі дивіться  )

Ще одне село, яке можна зустріти по дорозі з Нововолинська до Володимир-Волинського — це Суходоли. Село теж багате на зупинку оформлену мозаїкою.



(  покружляти довкола  )

Більше зазнимкованих мною зупинок можна знайти за тегом останівки. Якщо цікаво можете полюбуватися зупинками з усієї України і не тільки у спільноті zupynka.

Будучи перший раз у Клевані з друзями, нас здивувала не лише неймовірна краса місцевості, а й цей чоловік Миколка, який задав позитивного тонусу і гарних емоцій. Миколка молодець. Маю надію, що це наша не остання зустріч. І ось обіцяне відео:

(  Заряджайтесь друзі  )

Селище розташоване в Маневицькому районі Волинської області. Відоме завдяки своїм джерелам та смачній форелі.



Проїзджаючи повз, не міг не звернути уваги на автобусну зупинку. Хоча сюжет не дуже асоціюється з цим селищем. Переконайтеся самі.

(  трішки диво-пташок, коників та замків  )

Більше зазнимкованих мною зупинок можна знайти за тегом останівки.

Складалося так, що про цю маленьку і спонтанну подорож не вдавалося раніше написати. Тому вирішив це зробити сьогодні, так як це місце утотожнюють з коханням.

Дуже вдячний своїм друзям, які підтягнули мене з собою. Зустрілися у Львові за пивом, згадали старі добрі часи.
Спочатку я не був впевнений, що поїду — одомашнився я чи що. Але бурчання жінки привело мене до тями. І я подумав якого х?! Життя ж воно минає. І поїхав за пригодами. Маршрут був таким Олесько — Підгорецький палац — Клевань — Луцький замок Любарта. Але про це все згодом.



(  мої враження  )

Розташований він на перетині вулиць Гагаріна та 1-го травня, якщо що.



( оглянути залізного коня з інших ракурсів +2 )

Подивитися монумент з танком в Іваничах.

Мабуть, самий лінивий романтик, ще не побував у цьому цікавому місці.

Вперше я побував тут у травні цього року. Було гарно та зелено, хоча комарів було дуже багато (у мене в селі, де довкола ліси та болота, подекуди, менше буде), тому побачити там натовпи туристів це рідкість — пару фоточок зробили і гайда.

Вдруге попав сюди у кінці листопада, їдучи з Рівного. Гріх їхати повз і не зазирнути у це чудове місце, глянути на нього в осінній період. Комарі в такий період вже відсутні, ну і листя на деревах теж, але нічого, головне атмосфера.



( тут мали б бути романтичні фоточки, але життя воно таке… )

Зупинку з сюжетом на сільгосп тематику можна зустріти у місті Нововолинськ, в районі молокозаводу, їдучи в напрямку Іванич.
По стилю оформлення подібна на зупинки, що у Біличах та Жовтневому, і автор думаю один.

( Ми за мир! )

Більше зазнимкованих мною зупинок можна знайти за тегом останівки.

Любомльський район славиться своїми грибними лісами. Нещодавно, їздивши по грибочки у ті краї, по дорозі зустрів цікаву зупинку, яка відрізняється від більшості зупинок такого типу.
Зупинка розташовано у селі Запілля, перша згадка про яке датується 1546 роком (Вікіпедія).



( Оздоблена вона ось такими дивними створіннями )

Більше зазнимкованих мною зупинок можна знайти за тегом останівки.