line_o: (син)
Originally posted by [livejournal.com profile] line_o at Смачної вам куті, друзі. З Різдвом Христовим!
Ось таку чудову листівку колись знайшов на прийомі макулатури — любив я там понишпорити в часи студентства у пошуках цікавої літератури.







line_o: (зимові свята)
Колядували гарно, дівчинка ще й віршик прочитала, хвилюючись, гарний, якого я раніше і не чув. Трішки атмосферу свята покращили. Давно у нас не було колядників, хоча кожен рік чекаємо.

Ви пускаєте колядників, чи може ви атеїсти, чи скупі на гроші?

Були часи, коли я з друзяками не один десяток км нарізав з колядками, ми знали, що це гарний заробіток. Зараз це стає дивлюся менш актуальним. Колись було так, що одна грядка виходить з дверей, а інша зразу завалює за ними :) Гарні були часи. Вчіть дітей колядок — це гарна традиція.

Христос народився!



line_o: (зимові свята)
Вчора [livejournal.com profile] borys_javir написав про старі традиції на Різдво у Галичині, які дуже схожі на традиції у моєму селі — Комарово Маневицького району, що на Волині.

Планував цього року потрапити на це дійство, але не склалося, а ось в моєму брату2 (праворуч на фото) це вдалося:



Поруч з ним зліва на право: Смерть, Чорт і два жидки. Ці персонажі слугують для розгону і страхання народу — я не один тин брав, втікаючи від них малим.
У жидків на спинах є горби набиті глиною, якими вони любили потертися (об дівчат переважно) і таким чином отримували "відкат" у вигляді усіляких смаколиків. А ще у них на "озброєні" є ціпки, які є практичними для підсікання утікаючих за ноги. В сніжну погоду часто відбувалося міряння силами поміж спостерігачами та цими диво-персонажами.

Ще є вертеп, який складається з римських солдат та Ірода, що ходять по хатах і ставлять сценки та колядують. Ходять так усі дні Різдва, відвідавши і сусідні села.

Традиція відносно молода. Ще як підлітком був то було святкування, здається 60-ти річчя цієї традиції.

На наступний рік гадаю буде розповідь більш детальніша.
line_o: (білка)
Ось таку чудову листівку колись знайшов на прийомі макулатури — любив я там понишпорити в часи студентства у пошуках цікавої літератури.






line_o: (Default)
Югославия, Косово, 6 января - святой вечер. В пяти минутах ходьбы
друг от друга расположены два миротворческих батальона: российский и
украинский. Стоит российский часовой. Холодно ему и кушать хочется,
а тут из украинского батальона запах свежины, сала доносится. Ну,
подходит он к своим и говорит:
- Знаете, мужики, я вот знаю, что хохлы народ добрый, щедрый. У меня
ведь жена хохлушка и традиции я их немного знаю. Так вот, если
их в святой вечер поприветствовать по-украински, то они поделятся
чем бог послал и мы сможем тоже отпраздновать по-людски. Только вот
я на посту сейчас, давайте выберем кого зашлем, а я научу,
что говорить.
Так и сделали. Послали гонца, возвращается он через 10 минут весь
запыхавшийся, в грязи, шинель порвана, видимо, через кустаник
прорывался.
Ну, его спрашивают:
- Что случилось?
- Да, понимаете, прихожу я и говорю как меня научили: "Хрыстос ся
рождае!", а они мне в ответ: "Славимо його!" А я как побегу,
как побегу от них и думаю: "Фиг вы меня поймаете!"

January 2020

S M T W T F S
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728 293031 

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 3rd, 2025 12:47 am
Powered by Dreamwidth Studios